Відновлення після війни починається з відчуття безпеки, тож Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні за підтримки Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів розвиває програми психосоціальної підтримки для дітей і родин, які постраждали внаслідок війни. У партнерстві з 16 українськими громадськими організаціями реалізуються ретрит-табори, що допомагають людям відновлювати внутрішні ресурси, зміцнювати родинні зв’язки та отримувати професійну психологічну підтримку. 

Одним із таких проєктів став Litokryl Camp, який реалізує БО «БФ “Рескью Нау”». Його особливість — сімейний формат, у якому діти та батьки мають власний простір для відновлення, але водночас щодня проводять час разом під час спільних активностей. 

Перші кілька днів у таборі завжди найскладніші. 

Батькам непросто відпустити дітей у власні загони, а дітям — вперше ночувати окремо, навіть знаючи, що мама чи бабуся поруч. 

«Я побачила, наскільки війна вплинула на звичне життя родин. Багатьом батькам було непросто відпустити дітей, а дітям — залишитися окремо, особливо вночі. Але вже за кілька днів діти освоювалися в загонах, знаходили друзів, а батьки могли більше часу приділити власному відновленню. Для мене було дуже цінно бачити, як початкові хвилювання поступово змінювалися спокоєм і довірою», — розповідає проєктна менеджерка Litokryl Camp Юлія Бабенко. 

Саме це сталося і з дев’ятирічною Женею. 

Її бабуся Ірина Осідлевич сама виховує двох онучок після того, як їхня мама — військовослужбовиця — вже понад рік і сім місяців вважається зниклою безвісти. 

Онучка Женя спочатку боялася їхати до табору: 

«Вона дуже чутлива, часто плаче й раніше боялася їхати до табору без мене, хоча я давно хотіла, щоб вона більше спілкувалася з іншими дітьми та поступово ставала самостійнішою. Цей формат став для нас особливим: онука вперше відчула себе справжньою учасницею табору, але водночас знала, що бабуся поруч. Їй сподобалися вожаті, творчі заняття, активності та можливість самій робити вибір. Для мене це також був перший відпочинок за час повномасштабної війни. Найважливіше — бачити, що дитині добре, що вона почувається спокійніше, знайомиться з іншими дітьми й отримує досвід, якого їй так бракувало», — говорить Ірина. 

Для Євгенії Ковальової, яка приїхала з прифронтового Барвінкового на Харківщині разом із двома дітьми, табір став можливістю хоча б ненадовго перестати жити в режимі постійної небезпеки. 

«Ми нарешті змогли виспатися й не прислухатися до вибухів. Для мене дуже цінно, що діти мають свою програму, а я можу трохи побути сама, відновитися морально й фізично. Я знаю, що вони поруч, у безпеці, під наглядом людей, яким справді можна довіряти. Це не просто відпочинок — це справжнє перезавантаження для душі й тіла», — ділиться вона. 

Ще одна учасниця, Ольга, після загибелі чоловіка на війні сама виховує двох синів. Молодший Дмитро має особливі освітні потреби, тому звичайний дитячий табір для нього був недоступним. 

Сімейний формат відпочинку став гарним рішенням для її родини: 

«Дмитро вперше отримав власний таборовий досвід, але знав, що я поруч. Я бачила, що він у безпеці, займається цікавими справами, спілкується, а сама вперше за довгий час могла трохи видихнути. Я навіть не очікувала, що за час зміни він навчиться плавати. Особливо цінним для мене було й те, що поруч були жінки, які також пережили втрату: ми ніби перебували в одному полі, де не потрібно багатопояснювати, бо тебе розуміють. Уже дорогою до Карпат я відчула, що нарешті починаю відпочивати», — розповідає Ольга. 

У Litokryl Camp діти та дорослі брали участь у групових психосоціальних заняттях, індивідуальних консультаціях психологів, творчих майстернях, спортивних активностях, екскурсіях і сімейних заходах. 

Для дітей віком до 12 років, які пережили втрату або невизначену втрату, застосовувалася хібукі-терапія — методика, яка передбачає навчання дітей через гру та турботу про терапевтичного песика Хібукірозпізнавати власні емоції, говорити про них і поступово відновлювати відчуття безпеки. 

Litokryl Camp охопив понад 370 учасників із родин військовослужбовців, ветеранів, військовополонених, зниклих безвісти та загиблих Захисників і Захисниць України. 

Відпочинково-оздоровчі табори відбуваються в межах проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні  в рамках Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.  

Фото: БО “БФ “Рескью Нау”