Молоді люди, які пережили війну, часто змушені починати життя заново: залишати рідні міста, шукати нове місце, будувати нові знайомства та водночас справлятися з постійним стресом. Саме тому підтримка Європейського Союзу та Республіки Польща допомагає створювати простори, де можна не лише відпочити, а й відновити внутрішні ресурси, знайти однодумців і знову відчути смак життя. 

З цією метою на Поділлі відбувся ретрит-табір для молоді, який організувала Хмельницька обласна молодіжна громадська організація «Територія». Його учасниками та учасницями стали 20 молодих людей віком від 18 до 35 років — внутрішньо переміщені особи, які пережили досвід війни. 

Ретрит є частиною серії з шести таборів, покликаних зробити психосоціальну підтримку доступнішою для підлітків та молоді. Через неформальну освіту, терапевтичні практики та дружнє середовище учасники й учасниці отримують можливість зупинитися, перевести подих і поступово повертатися до повноцінного життя. 

Протягом п’яти днів молодь взяла участь у 21 активності. Ранкові руханки та йога над схилами Дністра, групові зустрічі з психологами, природотерапія, арттерапія, мандалотерапія, творчі майстер-класи, екскурсії Бакотою, водна прогулянка каньйоном Дністра, вечори біля ватри зі співом під гітару — кожен день поєднував психологічне відновлення, активний відпочинок і живе людське спілкування. 

Та, як виявилося, найважливішим результатом стали не лише нові знання чи навички, а люди, які знайшли одне одного. 

«Це перший наш табір, після якого учасники самі запропонували зустрічатися онлайн щовихідних на ранкову руханку та дихальні практики, яким вони навчилися під час ретриту. Минуло вже кілька тижнів після завершення табору, а вони досі збираються щосуботи й щонеділі о 9:05 після хвилини мовчання, щоб продовжити цю традицію. Для нашої команди це неймовірно надихаюче», — розповіла керівниця проєкту Аліна Олійник. 

Однією з учасниць ретриту стала Катерина, яка через війну була змушена залишити Бердянськ. 

«На ретрит я їхала абсолютно “вигорілою”. Хотілося просто втекти від щоденної боротьби за виживання, побути наодинці з природою і трохи перепочити», — згадує вона. 

Та вже за кілька днів зрозуміла, що знайшла значно більше, ніж очікувала. 

«Ретрит повернув мені сенс. Виявилося, що мені дуже потрібна була ця спільнота абсолютно різних людей, яка розуміє та підтримує. У якій безпечно бути собою». 

За словами Катерини, найбільше запам’яталися зовсім прості моменти — купання в Дністрі, співи біля ватри, творчі заняття, розмови й сміх. Саме вони допомогли знову відчути себе живою. Минув майже місяць після завершення табору, але його вплив залишається поруч. 

«Життя не стало сильно легшим, але змінилося моє ставлення до нього. Я ніби й досі на кораблику посеред Бакоти: плачу від краси цього світу, сміюся зі “своїми” людьми та разом із усіма підспівую “We areyoung”. Бо ці п’ять днів повернули розуміння, що життя варте того, щоб його справді жити».  

Відпочинково-оздоровчі табори відбуваються в межах проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні  в рамках Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.  

Фото: Аліна Олійник, ГО ХОМГО “Територія”