Представництво Фонді міжнародної солідарності допомагає громадам у створенні Центрів психосоціальної підтримки. Такі заклади вже створені в Рівненській, Житомирській, Дніпропетровській та Одеській областях.  

Водночас вони досить часто зіштовхуються з проблемою стигматизації та упереджень щодо психологічної допомоги: комусь складно наважитися звернутися до психолога, хтось не хоче виглядати слабким в очах суспільства, а хтось має, на жаль, негативний досвід. 

Ветеран з Рівненщини розповів про свій особистий досвід звернення до психологів і те, як підтримка Центру стала для нього важливою частиною відновлення. 

Ігор Поліщук почав приходити до Центру психосоціальної підтримки наприкінці 2023 року. Каже, що сталося це майже випадково: 

«Поруч у нас є Пенсійний фонд. Мені треба було там довідку взяти, і мені там підказали: зайдіть у Центр психосоціальної підтримки. Я зайшов. Там ми спочатку поспілкувалися. Я тоді якраз повернувся додому з 9-місячної реабілітації після поранення. Мене запросили на психологічний тренінг. Я сумнівався, звісно, але прийшов, і мені сподобалося. Потім ще раз прийшов. І так почав ходити до них постійно». 

До цього Ігор уже мав досвід роботи з психологами, але він був не дуже вдалим. Каже, що саме групові тренінги допомогли подивитися на це інакше. 

«Я сумнівався, чесно. До психологів раніше ходив, але мені не подобалося. А тут у компанії інших хлопців, таких самих, як я, якось інакше. Легше». 

За словами ветерана багато військових не звертаються по психологічну допомогу. Причини різні: хтось мав негативний досвід, а хтось не хоче зіштовхнутися з осудом або нерозуміннямсуспільства. 

«Наше суспільство ще не дуже це усвідомлює. Хтось може сміятися, хтось не довіряє. Хтось боїться, що знайомі будуть думати, мовляв, слабка ти людина, якщо до психолога ходиш», – пояснює чоловік. 

Він переконаний: ветеранів не треба жаліти, навпаки, їм потрібна підтримка і можливості: 

«Жалість – це не те. Мені, наприклад, свої проблеми в основному треба самому вирішувати. І от я кожного разу силою волі збираюся. Буває важко, але іншого виходу не бачу. Я спершу три місяці готувався, щоб вийти з дому. По-перше, це фізично складно, бо багато що в наших населених пунктах просто не пристосоване під крісла колісні. А, по-друге, психологічно важко. Ти молодий чоловік, ще вчора був здоровий, а сьогодні мусиш просити когось про допомогу. Це дійсно складно». 

Саме тому, каже ветеран, важливо працювати з двох сторін: 

«Тут має бути прогрес і з боку громади в цілому, з боку влади, цивільних жителів тощо, і з боку самих ветеранів. Треба ламати стереотипи, що військовому психолог не потрібен. Такі наші реалії в Україні, і що швидше це всі зрозуміють і навчатися підтримувати одне одного, то для нас же краще буде», –  вважає він. 

Сьогодні Ігор продовжує відвідувати Центр психосоціальної підтримки, зокрема психологічні заняття та з фізичної реабілітації. Його приклад показує, що звертатися по допомогу – це нормально. І це може стати першим кроком до відновлення. 

Звернутися до одного з Центрів психосоціальної підтримки на Рівненщині та Житомирщині ви можете в зручний час за однією з адрес. 

Центри психосоціальної підтримки на Рівненщині були створені 2023 року у межах проєкту «Психосоціальна підтримка в Україні» PRO_MentalHealth, яку реалізував Фонд міжнародної солідарності (Республіка Польща) у партнерстві з BGK (Банк крайового господарства), Європейською Комісією та програмою “Підтримка демократії” Міністерства закордонних справ Республіки Польща. 

У 2024-2025 роках Центри ПСП в Рівненській області отримали фінансову підтримку в межах грантової програми «Конкурс мікрогрантів Україна 2024/UA-PRO_MentalHealth» та «Конкурс мікрогрантів – Україна 2025/UA-PRO_MentallHealth_Rivne». Завдяки цим програмам вдалося розширити спектр послуг у Центрах, зокрема посилити напрямок фізкультурно-спортивної реабілітації.